- розвіюватися
- —————————————————————————————розві́юватисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвіюватися
Смотреть что такое "розвіюватися" в других словарях:
розвіюватися — див. розвіватися … Український тлумачний словник
розвіватися — а/ється і рідше розві/юватися, юється, недок., розві/ятися, і/юся, і/єшся, док. 1) Розноситися, розсіюватися в повітрі, за вітром (про запах, хмару, туман, дим, пил і т. ін.). 2) перен. Розсіюватися, зникати (про стихійні явища, а також про думки … Український тлумачний словник
розвіювання — я, с. Дія за знач. розвіювати і розвіюватися … Український тлумачний словник
розбиватися — а/юся, а/єшся, недок., розби/тися, зіб ю/ся, зі/б єшся, док. 1) Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. || Ділитися, дробитися на невеличкі частини, шматки, ударяючись об щось тверде. || Падаючи на що небудь, набігаючи на щось … Український тлумачний словник
танути — ну, неш; мин. ч. тав, та/ла, та/ло і та/нув, нула, нуло; недок. 1) Перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід і т. ін.). || Переходити з твердого стану в рідкий внаслідок дії тепла; топитися. || Підтавати під впливом тепла. 2)… … Український тлумачний словник
розпорошуватися — ується, недок., розпороши/тися, ро/шиться, док. 1) Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). 2) Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3) Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях,… … Український тлумачний словник
ринути — ну, неш, недок. і док. 1) Швидко, навально рухатися, сунути навалою в одному напрямку. || на кого. Швидко, разом кидатися, нападати на кого небудь. || Падати стрімко. || Бурхливо текти, литися (про рідку масу). || Рясно литися, текти струменем… … Український тлумачний словник
розхмарюватися — юється, недок., розхма/ритися, иться, док. 1) Ставати ясним, безхмарним (про небо, обрій і т. ін.). || безос. Зникати з обрію, розходитися (про хмари). 2) перен., розм. Розвіюватися, зникати. 3) перен. Ставати радісним, привітним. || Набувати… … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
